Головні традиції на Івана Купала: що треба зробити, аби бути щасливим весь рік

Читать на русском
Автор
815
Свято Івана Купала - традиції та заборони
Свято Івана Купала - традиції та заборони. Фото Freepik

На Купала люди дотримуються певних обрядів

Християн у всьому світі очікує велике свято — Різдво Іоана Хрестителя або як кажуть у народі, Івана Купала. Після прийняття християнства свято набуло іншого значення, хоча язичницькі звичаї збереглися. Цей день — дуже особливий, бо супроводжується деякими традиціями, заборонами й навіть обрядами ворожіння.

За новим церковним календарем, тепер Івана Купала відзначають не 7 липня, а 24 червня. Цього дня люди вшановують пророка Івана Хрестителя, який хрестив Ісуса у річці Йордан. До того ж святий передбачив прихід на землю Месії.

Чоловік жив скромно, у пустелі. Він поширював ідеї християнства у маси, зокрема, розкаяння у гріхах. Тому цього дня віряни йдуть на ранкову службу, аби вшанувати Хрестителя. Були й інші традиції, яких дотримувалися ще наші пращури.

Традиції та обряди на Купала

Ніч на Івана Купала вважалась особливою та містичною. Казали, що й цей час темні сили покидають водойми, тому люди поспішали купатися у річках та озерах. Вважалось, що у ніч на Купала вода стає цілющою та допомагає очистити тіло від всього поганого. Якщо ж у містах або селах не було водойм, тоді люди купалися у святих джерелах або лазнях.

Цього дня символічного значення набував вогонь. Люди вірили, що він здатен очистити їх від зла, тому поширеною традицією були стрибки через багаття. Особливо такий обряд практикували хлопці та дівчата. Вважалось, якщо пара перестрибне через полум'я й руки не розімкнуться — вони будуть разом довго та щасливо.

Старші люди кидали в багаття старий одяг та непотріб з хворих, щоб ніяке зло більше їх не чіплялося.

Важко уявити Івана Купала без плетіння вінків. Цим займалися молоді дівчата, додаючи туди різноманітні квіти й трави. Заплівши вінок, вони пускали його на воду. Куди попливе — з того напрямку й наречений буде у дівчини. А от якщо вінок потонув — це віщувало лихо.

"Королевою" серед квітів у купальську ніч була папороть. Знайти її у свято вважалось справжнім щастям. Але це було досить непросто зробити: треба було шукати папороть уночі. До того ж, за віруваннями, її оберігала нечиста сила, тому й відшукати квітку було викликом. Водночас хто знаходив папороть — той за повір'ям, все знав і був щасливим.

Також на Купала люди активно захищалися від відьом. Для цього вони вішали на себе намиста з часнику.

Заборони на Купала

Люди вірили, що потрібно дотримуватися певних обмежень, аби не накликати на себе лиха. Зокрема:

  • Не можна було спати у купальську ніч. Подейкували, що хто спатиме — того може забрати злий дух.
  • У жодному разі не можна було позичати комусь кошти або брати у борг самому. Це могло спричинити проблеми з грошима.
  • Заборонялося залишати вогонь без спостереження. Водночас багаття мало горіти протягом всієї ночі.
  • Люди повинні були залишатися на природі до ранку. Того, хто піде додому швидше — могли чекати неприємності.
  • Заходити у водойму після того, як зайшло сонце, було під забороною.

Раніше "Телеграф" писав, коли українці відзначатимуть Петра й Павла цьогоріч. Дата змінилась через прийняття новоюліанського календаря.