Сім найпопулярніших міфів про українську вишиванку, які нам нав'язали в СРСР

Кожного третього четверга травня протягом багатьох років в Україні відзначають день вишиванки, яка давно стала національним символом українського народу. А ось останнім часом набула ще сильнішого значення, адже ідентифікує український народ як самобутній і з неповторною історією. Однак разом із тим навколо вишиванки побутує чимало міфів, які прийшли з Радянського Союзу.

Проєкт "Styler" зібрав і спростував 7 найпопулярніших міфів про українську вишиту сорочку. І чому в СРСР нашу вишиванку порівнювали з російською.

У СРСР було заборонено носити вишиванки — чи так це

Попри бажання творців тоталітаризму знищити українське та зросійщити його, вишиванку в Союзі формально не забороняли носити. У 1950-х вишиванку носив навіть Хрущов. А потім за часів Брєжнєва національна сорочка стала табу і її приписали до ознак дисидентів і повністю заборонили.

Українська та російська вишиванки є схожими

Російська сорочка називається "косоворотка" та має геть інший орнамент і сенс. Насамперед розріз у косоворотки збоку, а не посередині. А вишивка наноситься лише на лівий бік сорочки та може бути вертикальною або косою смужкою. До того ж перші ознаки вишиванок в Україні приписують добі енеоліту, а в Росії косоворотки з’явилися лише у 15 столітті.

Біла вишивка — задоволення для бідних

Білі нитки — далеко не про бідність, а навпаки про пишність та ошатність. Біла вишивка вважається найдавнішою. Іноді можна побачити настільки густу вишивку, що здається, ніби це суцільне мереживо. Тому такі речі були дуже цінними та дорогими.

Вишиванки вдягали лише на свята

Наші предки носили сорочки повсякденно. Єдине, що кожна з них мала своє призначення. Наприклад, жінки щодня могли носити довгі сорочки трохи вище п’ят із широким поясом та хусткою, а чоловіки — сорочки до колін з вовняним поясом або ременем. Така буденна робоча сорочка називалася "хлоп'янка".

Була також святкова або недільна сорочка, коли потрібно було йти до церкви. Такий одяг був стримано прикрашений і доповнений дукачами, тобто намистом.

Червоне — то любов, а чорне — то журба

Саме так писав у своєму вірші "Два кольори" Дмитро Павличко. Натомість вишиванки це аж ніяк не стосується. Насправді чорні сорочки вперше з'явилися в Тернопільській області в Борщівському районі, де люди розводили чорних овець. Такий одяг не втрачає колір з часом, на відміну від фарбованих матеріалів.

На українській вишиванці завжди зображують квіти

Насправді вишиванка є досить мінімалістичним елементом вбрання, а цілі вишиті букети з'явилися у 20 столітті з розвитком промисловості. Цікаво, що чим старшою ставала жінка, тим менше вишивки було на її одязі. Таким чином після 60 років жінка мала право одягти багато вишиту сорочку лише двічі на рік — на Різдво та Великдень.

Виготовленням вишиванки займалися лише жінки

Здебільшого ткацтвом і шиттям займалися справді жінки. Але в деяких регіонах це ремесло любили й чоловіки. Зокрема, про це пише дослідник та інженер Еріх Кольбенгаєр: "Ткацькими домашніми роботами займається в Русинів і Румунів на Буковині майже виключно жіноцтво і рідко коли бувають мущини, що вишивають або тчуть".

Варто також зазначити і те, що існування українського національного одягу як окремої культурної одиниці історично було примарним страхом для Радянського Союзу впродовж усього його існування. Різноманітність одягу "братніх" народів, орнаментів, їхні значення радянське керівництво сприймало як потенційну загрозу ідеології. Носіїв етніки успішно ліквідовували.

Наші сусіди й до сьогодні не змирились з існуванням української ідентичності, а разом із нею національного одягу. Їхні спроби знищити українські культурні коди в часи СРСР лиш посилили потребу вкоріненості. Аби її "втамувати", понад шістдесят років тому ідеологи Союзу запустили синтетичний процес, який ми сьогодні називаємо шароварщиною. Приблизно з цього моменту починає своє існування псевдокультура українців: калиново-маково-квіткові вишиванки для жінок та широкі червоні шаровари для чоловіків.

Що цікаво, на етнічних вишиванках ніколи не було зображення калини чи маків, а козаки, якщо й носили шаровари, то не такі — чоловіки одягались за європейською модою.

Раніше "Телеграф" писав навіщо в СРСР клеїли шпалери на газети.