Це абсолютна брехня: три головні міфи про "хороше" життя в СРСР

Читать на русском
Автор
2235
Життя у СРСР Новина оновлена 13 травня 2024, 11:29
Життя у СРСР. Фото Відкриті джерела

Цими тезами намагалися переконати радянське суспільство, що вони живуть добре

У Радянському союзі було безліч міфів, якими людям хотіли навіяти що люди живуть чи не ідеальних умов і про них постійно дбають. Насправді це було зовсім не так.

"Телеграф" розповідає про три головні міфи, які ходили за радянських часів і навіть після розпаду СРСР деякі люди продовжували вірити в ці завчені фрази. Це стосується якості їжі, рівності всіх громадян та "кращої" освіти.

Не рідко за часів СРСР можна було почути, що в СРСР найякісніші товари. Однак цей міф розбивається об дослідження, яке підтверджує протилежне. Вперше до питання якості продовольчих та промислових товарів радянське керівництво звернулося 1952 року. Партійна верхівка побажала покращити асортимент та його якість у рамках п’ятирічки та відправляла на місця директиви. Але задовольнити попит населення не допомогло.

Стандарти не припускали масового випуску високоякісних товарів. Наприклад, у швейній промисловості від 60 до 70% продукції становив одяг масового споживання. А товари найвищої якості – не більше 30 та 10%. У цьому був величезний відсоток шлюбу. Потім у наступні роки показник шлюбу став меншим, але великі партії все одно виходили з дефектами.

Міф №2 говорить про те, що нібито всі радянські громадяни були рівними. Між працівниками промисловості, яка в СРСР вважалася пріоритетною, та інших сфер: транспорту, торгівлі, науки та обслуговування існував помітний розрив. Він же був і між робітниками європейської частини країни та малих міст. При цьому якість життя вимірювалася кількісними показниками: зростання номінальної зарплати, обсяги житлового будівництва, а також масштаби випуску товарів народного споживання. Тобто насамперед оцінювалося те, скільки виробила країна, а не те, скільки треба її мешканцям та скільки вони отримали.

Житло роздавали спеціальні кооперативи, за земельними ділянками та автомобілями потрібно було стояти у багаторічних чергах, а ось імпортне – "діставати". Це призвело до того, що незадоволений попит у СРСР неухильно зростав. Чи не витрачені кошти багатьох радянських людей у результаті згоріли в роки перебудови. У системі розподілу також було чимало несправедливостей. У сімей керівників могло бути по дві-три квартири, а пересічні працівники стояли у черзі на житло по 40 років.

У Радянському союзі були краща освіта та медицина у світі, до того ж вони були безкоштовними. Однак це твердження не обґрунтоване. У 50-х роках СРСР займав лідируючі позиції у світі за кількістю лікарів на душу населення. Однак це вдалося досягти за рахунок низької кваліфікації. Обладнання було застарілим, а розробки нових проривних технологій та методів лікування являли собою поодинокі випадки. А вже у 70-х медицина стала помітно відставати від західної. Заробітна плата медиків була низькою і не залежала від якості їхньої роботи та кількості пацієнтів.

З наукою та освітою в СРСР теж було не все гладко. Гуманітарні науки були дискредитовані підпорядкованістю державі й у своїй вважалися вторинними стосовно природним. Сама ж радянська наука була майже повністю відрізана від решти світу.

Також варто додати, що кілька разів з 1924 по 1956 роки у старших класах шкіл та вишах вводилася плата за навчання. Тому абсолютно безкоштовною радянська освіта не була.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як у Радянському союзі намагалися повністю замінити обряд хрещення.