"А крайній хто?": шість популярних фраз, які видають людей з СРСР

В наш час часто можна зустріти від деяких людей фрази, котрі дуже любили використовувати в СРСР. Тоді бідність і комунізм сильно впливали на людей і іноді вони намагаються передати ці установки своїм дітям і онукам.

Насправді є велика кількість таких фраз, але шість із них точно чув кожен. Про це пише OBOZ.UA.

Деякі з цих виразів люди використовують вже просто за звичкою, навіть там, де вони мають далеко не той сенс.

Хто крайній?

Таке питання зазвичай ставлять у чергах і всі ми звикли чути цю фразу. Однак мало хто знає, як вона сталася. Річ у тому, що в Радянському союзі через погано організовану економічну систему черги були скрізь. Люди довго стояли за тим чи іншим продуктом, або товаром або, щоб потрапити до лікаря.

Фразою "хто крайній?" люди питали, хто посідає останнє місце у черзі.

Чому я?

Так зазвичай кажуть, коли не хочуть щось робити. А в СРСР ця фраза була пов’язана з небажанням людини виконувати обов’язки в роботі. Дехто вважав, що для отримання зарплати достатньо присутності на робочому місці. Це не дивно, адже великої мотивації із зарплатою 80-90 рублів не було. Тому якщо комусь із працівників, який любить пліткувати з колегами та ходити на обід, доручали якесь завдання, він обурено казав: "А чому я? Нехай зробить хтось інший".

Бач, діловий який!

Слово "діловий" у ті часи в цьому контексті було в значенні "підприємливий", "рішучий", "пробивний". У СРСР всі ці якості вважалися негативними, оскільки добрий громадянин мав бути тихим, слухняним та працелюбним.

Тобі що, найбільше треба?

Цю фразу зазвичай прийняли до того, що не слід виявляти ініціативу і ставити під сумнів дії влади. Зазвичай людям, які були готові висловлювати свою думку та говорити, що їх не влаштовує, говорили саме так, адже суперечка з владою – злочин.

Де ти це взяв?

Не секрет, що в Радянському союзі був дефіцит товарів і дістати якісь рідкісні та незвичайні речі, предмети, продукти були дуже складними. І якщо в когось все ж таки це було, то він обов’язково чув питання "Де ти це взяв?"

Зрозуміємо на трьох?

Цей вислів з’явився на радянських фабриках та заводах. Якщо на підприємстві не було передбачено обід для співробітників, то дружини, як правило, завжди збирали чоловікам так звані "ссбойки" або виділяли рубль пообідати в їдальні. На той час обід коштує 80-90 копійок, а пляшка горілки — 2,87. Тому якщо троє людей скидалися по рублю, вони могли дозволити собі міцний напій замість обіду в їдальні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які звички людей, які жили в СРСР, дратують молодь.