Використовувався ще за язичників: на Львівщині існує унікальний монастир, видовбаний у скелях (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 935
![Монастирський комплекс поділено на дві зони](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/1/18/83c13249-b695aa4200d3c989e9c0ac576303b181.jpg?v=2132_1)
"Телеграф" розповідає цікаві факти про Україну, які ви могли не знати
У селі Розгірчі Стрийського району Львівської області є незвичайний монастир, який видовбали у скелі. Він використовувався ще за язичників, про що свідчить знайдена під час розкопок дохристиянська символіка.
Перші згадки про християнський монастир датуються другою половиною XV ст. Згідно з легендою, тут мешкали ченці з Києво-Печерського монастиря. А розташування монастиря захищало їх від набігів татар. Кажуть, що коли Київ було знищено ордами Батия у 1240 році, кілька ченців бігли за сотні кілометрів аж до Карпат і оселилися тут у печерах.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/0/00/5a44446a-1b2f157d6951055ecf4cf01219b21000.png?v=0898_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/47/10a81a8f-f0d98a1960a89ca8405d5fb592eb047b.jpg?v=0904_1)
Скальний комплекс складається з двох частин – приміщень у породі та двох менших скель. Віддалені від головного комплексу на 50 метрів, ці дві скелі утворили вузький прохід у схилі та були такою собі брамою. Стежка між воротами веде до основної скелі.
У товщі основного скельного масиву вибито три печери, розташовані на двох рівнях. На першому — два приміщення, а на другому (до якого ведуть сходи) — одне. У більшості публікацій нижню велику печеру вважають житловою кімнатою, до якої примикала комора, а верхню печеру — монастирською церквою. Житлова кімната є просторим приміщенням площею 9х7 і висотою 3,5 метра. Вони поступово розширювалися з розвитком, і в результаті тут могло жити приблизно 20 осіб. У цю велику кімнату прорубаний ряд отворів: двері з вікнами з боків та вентиляція згори, а ще одне віконце збоку. Зовні на скелі видовбана ніша, де кріпилася ікона.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/c4/bf5b021f-65f6929a822f02747800041e01e93c4c.jpg?v=2551_1)
Печерна церква знаходиться на верхньому ярусі, до якого ведуть сходи. Це досить просторе приміщення площею 6×5 та висотою 3 метри, сире та темне. Має кілька отворів: двері, вікно та схоже вентиляцію з боку входу, ще одне вікно прорубане збоку. У стінах є ніші різного розміру, які служили для церковних потреб, таких як зберігання риз, а одна велика навіть вважається тимчасовим місцем для померлих ченців. Ще тут висічено в камені дивне обличчя. Крім того, на стінах багато пізніших написів, а також висять сучасні ікони.
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/01/60e4cb17-a1401b3de21fc2575cba7aff17ca901a.jpg?v=1008_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/1a/0b9b0e7d-68be726e8864557e80dec0ac0e8f81a5.jpg?v=1012_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/75/8c3f0efc-78faf92e5194d112f190db9110d00752.jpg?v=1024_1)
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/cc/ce5bc16f-4ec7562987f79dfd47f024e5f7af2cc2.jpg?v=2536_1)
Також "Телеграф" розповідав про те, що на Волині знайшли артефакт часів Київської Русі. Його передадуть до Національного музею історії України для дослідження.