Життя за "колючкою": навіщо в СРСР створювали закриті міста та які таємниці вони приховували

В історії Радянського Союзу існує багато таємниць. Однією з яких є закриті міста, які були оточені колючим дротом, а також стерті з усіх карт.

Ці населені пункти називали ЗАТО (закриті адміністративно-територіальні одиниці). Тут вчені та інженери вели робота над найважливішими та найсекретнішими проєктами. Зокрема це були розробки в атомній, космічній та військових сферах. Також тут могли проводити випробування сибірської виразки, атомних бомб та радіоактивних матеріалів.

Виїхати з такого міста чи переселитися туди було неможливо. Зазвичай ЗАТО з усіх сторін оточував паркан з колючим дротом, а на усіх в’їздах та виїздах розміщувались КПП.

Мешканці закритих міст були змушені підписати спеціальні документи про нерозголошення інформації. За порушення цих договорів передбачалася відповідальність, зокрема й кримінальної. Виїжджати з міста було дозволено лише у разі відрядження або у відпустку, а от потрапити в нього могли лише родичі постійних мешканців.

Водночас жителі ЗАТО мали низку привілей. Їм були доступні дефіцитні товари, розвинена соціальна сфера, медицина, освіта та 20% надбавки до заробітної плати. Після розпаду СРСР закриті міста замість цифрового коду отримали назви, а деякі з них втратили свій секретний статус.

Арзамас-16 (закритий ядерний центр Саров)

У 50-ті роки жителі цього міста фактично жили в ізоляції, не маючи змоги залишати територію навіть у відпустці. Це пов’язано з тим, що саме тут велися роботи зі створення атомної бомби. Навіть сьогодні колишній Арзамас-16, а тепер ядерний центр Саров суворо охороняється та вважається закритим містом.

Томськ-7 (Сєвєрск)

Це найбільш заселене ЗАТО. Його побудували понад 20 тис. засуджених на початку 50-х для обслуговування Сибірського хімкомбінату з випуску високозбагаченого урану та отримання збройового плутонію. Трохи пізніше у 1958 році у місті було побудовано другу у світі Сибірську АЕС, яка пропрацювала до 2008 року.

Челябінськ-70 (Снєжинськ)

Саме тут було створено найбільшу у світі термоядерну бомбу. Вона відома як "Кузькіна мать", або "Цар-бомба".

Красноярськ-26 (Залізногірськ)

В 1950 році ув'язнених ГУЛАГу залучили до будівництва підприємств із випуску космічних супутників та секретного гірничо-хімічного комбінату, який виробляв збройовий плутоній. Місто, де все це розташовувалось і по сьогодні має статус ЗАТО, але підприємства сконцентровані на переробленні та зберіганні відпрацьованого ядерного палива.

Челябінськ-40 або Челябінськ-65 (Озерськ)

Місто виникло при будівництві сумно відомого хімкомбінату "Маяк", який виробляв радіоактивні ізотопи. У 1957 році там трапився витік радіоактивних відходів, який поставив під загрозу життя 270 тисяч осіб. Наразі воно й досі є закритим, але хімкомбінат перепрофілювали на переробку відпрацьованих ядерних відходів.

Раніше "Телеграф" повідомляв, за якими речами полювали модники у СРСР. Сьогодні ними вже нікого не здивуєш.